
Турбота про родину, збереження життя і здоров’я, захист незалежності країни та прагнення більшого впливу на рішення влади. Такими є головні ціннісні орієнтири українців, зафіксовані у новому соціологічному дослідженні Інституту соціології НАН України. Водночас майже половина опитаних не бачить у країні моральних авторитетів, а запит на участь громадян в ухваленні державних рішень помітно зріс.
Інститут соціології НАН України спільно з Ініціативною групою «Першого грудня» провів всеукраїнське опитування «Цінності українців під час війни». Дослідження, здійснене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», охопило 1204 респондентів.
Його результати представили директор Інституту соціології член-кореспондент НАН України Євгеній Головаха та заступник директора з наукової роботи цього ж Інституту член-кореспондент НАН України Сергій Дембіцький.
Що для українців найважливіше?
Найважливішим життєвим завданням половина опитаних (50,7%) назвала піклування про матеріальне благополуччя родини. Для 43,6% пріоритетом є збереження власного життя і здоров’я, для 38,7% – захист незалежності та свободи країни всіма доступними засобами.
Водночас 49,4% респондентів поєднують турботу про себе та близьких із відповідальністю перед суспільством і країною. Лише на власних потребах зосереджені 32,4%, а переважно на інтересах інших – 15,8%.
Моральні орієнтири та авторитети
Для 49,9% українців бути моральною людиною означає насамперед жити у згоді зі своєю совістю. Ще 25,2% пов’язують моральність із допомогою іншим.
Водночас 45,7% опитаних вважають, що моральних авторитетів у країні немає. Серед тих, хто назвав конкретних людей, найчастіше згадували представників чинної влади, військових і близьких людей.
Дослідники також виявили, що респонденти, які не бачать моральних авторитетів, частіше мають нижчий рівень матеріального забезпечення та менш задоволені різними аспектами свого життя.
Чим задоволені українці, а що викликає найбільше невдоволення?
Найвищий рівень задоволеності пов’язаний зі ставленням інших людей (69,3%) та можливістю допомагати Збройним Силам України й волонтерам (62,4%).
Своїм життям загалом задоволені 53,9% опитаних. Натомість стан економіки викликає найбільше невдоволення: негативно його оцінюють 66,4%, позитивно – лише 6,3%.
Українці прагнуть більшого впливу на владу
Одним із найпоказовіших результатів дослідження став запит на участь громадян в ухваленні державних рішень.
65,6% респондентів віднесли можливість більшого впливу народу на важливі рішення уряду до двох найважливіших напрямів поліпшення життя в країні. Підтримання порядку обрали 57%.
При цьому 64,3% опитаних не погоджуються з твердженням, що для забезпечення порядку не має значення, чи діє влада демократичними методами, чи спирається на одноосібне правління.
Як війна позначилася на ціннісних орієнтирах?
Особливу увагу соціологи приділили співвідношенню матеріалістичних і постматеріалістичних цінностей.
За індексом Рональда Інглгарта, частка українців із постматеріалістичними орієнтаціями становить 22,1%, тоді як із матеріалістичними – 14,9%. Більшість опитаних (63%) належать до змішаного типу.
Для порівняння, у Світовому дослідженні цінностей 2011 і 2020 років співвідношення було протилежним: матеріалістів налічувалося близько 46%, а постматеріалістів – лише 4–5%.
Такий зсув пов’язаний насамперед зі зростанням значущості можливості впливати на рішення уряду. В умовах війни це може свідчити передусім про посилення суспільного запиту на підзвітність влади.
Про дослідження
Опитування проводилося з 25 вересня до 12 жовтня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед повнолітніх жителів підконтрольної Україні території. Обсяг вибірки – 1204 особи. Теоретична похибка не перевищує 3%.
Докладніше з результатами дослідження можна ознайомитися у повній презентації.
За інформацією Інституту соціології НАН України
